Практична робота як форма навчальної діяльності учнів. Види практичних робіт.
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу і чую, я трохи пам'ятаю.
Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти.
(за Конфуцієм)
Специфіка уроку інформатики.
Центральною ланкою навчально-виховного процесу в школі є урок. Сучасний урок з інформатики має такі особливості:
- Безпосереднє спілкування школяра з комп'ютером
- Різко зростаюча індивідуалізація навчання;
- Істотний обсяг практичних робіт з використанням комп'ютера, при якому час контакту учня з комп'ютером становить не менше половини уроку;
- При роботі в комп'ютерному класі перевага уроків трьох типів: демонстрація (лекція із застосуванням ІТ), лабораторна робота і практикум;
- Введення в число основних компонентів передачі знань комп'ютера і зміни, які відбуваються у зв'язку з цим;
- Використання в процесі навчання таких функцій комп'ютера як інформаційна підтримка (передача знань учня), контролююча і коригуюча , організуюча і діагностуючи функції.
Традиційно, навчання інформатиці грунтується на теоретичному і практичному освоєнні матеріалу учнями. Практична робота з використанням засобів ІКТ виконує, в тому числі, і роль контролю знань, умінь і навичок учнів (поточного, тематичного або підсумкового). Практична робота - це форма навчальних занять, де на основі отриманих знань і сформульованих умінь вирішують завдання, надають результати своєї творчої діяльності або самостійно освоюють складні пізнавальні прийоми необхідні для серйозного і активного вивчення дисципліни «Інформатика». Для якісного виконання завдання в учня повинні бути сформовані мотивація, а також подання результату своєї роботи. Якщо якийсь з цих факторів виступає слабкою ланкою, то, навіть при високому знанні теоретичних основ, практична реалізація не буде якісною. І тут педагогу необхідно проаналізувати власний досвід застосування різних педтехнологий. Особливе місце серед інформаційних педагогічних технологій займають такі особистісно-орієнтовані технології навчання як метод проектів, педагогіка співробітництва, навчання на основі Web-Quest. Ці педтехнологии забезпечують формування універсальних навчальних дій в учнів: особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних. Організована педагогом діяльність із застосуванням зазначених педтехнологий дозволяє реалізовувати учням власну ІКТ-компетентність через діяльність у близької йому середовищі.
З досвіду своєї роботи вважаю, що педагогу слід переглянути співвідношення вмісту практичних робіт, учнів (завдань типу «виконай за зразком» і творчих).
Практична робота повинна носити прикладний характер, де роль комп'ютера - універсальний інструмент для роботи з інформацією. Тобто, учень сам може запропонувати зміст практичної роботи, пов'язане з навколишнім світом, і роль вчителя тут зводиться до управління навчальним процесом. Практично кожен тематичний розділ дозволяє при креативному підході, насамперед вчителя, організувати і реалізувати дослідницьку або проектну діяльність.
Інформаційні та програмні продукти цієї діяльності повинні мати «життя поза уроку і кабінету інформатики»: у навчальній діяльності - застосування на уроках, у виховній роботі - це оформлення класних куточків, супровід класних бесід і годин спілкування і т.п. Сьогодні можливості технічного та програмного забезпечення шкіл дозволяють створити необхідні умови для переведення інформаційного продукту діяльності учня на твердий носій: папір, диски.
Створення ситуації успіху сприяє підвищенню мотивації учня. Наприклад, у роботі з мультимедійними інформаційними технологіями, яка передбачає демонстрацію своєї роботи учнем або групою учнів, простори творчості необмежені. Звичайно ж, в оцінці роботи вчитель повинен попередньо ознайомити учнів з вимогами і шкалою оцінки інформаційного продукту. Але це, в теж час, обмежує творчість, креативне мислення учнів, є стримуючим фактором. У цьому випадку можна оголосити цей етап роботи у формі конкурсу, де журі - весь класний колектив. За підсумками голосування можливе присудження «призу глядацьких симпатій». Визнання колективу є на всіх вікових щаблях (особливо в середній і старшій школі) дуже важливим фактором, не меншим, ніж оцінка вчителя. Дана форма взаємодії сприяє розвитку особистості учня.
Практикум з інформатики розробляється на основі робочої програми дисципліни "Інформатика та ІКТ" і включає методичні вказівки по виконанню практичних робіт, передбачених програмою. Практикум сприяє формуванню в учнів відповідних умінь і навичок.
Практичні роботи спрямовані на оволодіння учнями умінь вирішення стандартних завдань і набуття навичок практичних дій.
Основні вимоги до змісту практичних робіт:
· Відповідність змісту практичних завдань изученному теоретичного матеріалу навчальної дисципліни;
· Максимальне наближення змісту практичних завдань до реальної дійсності;
· Поетапне формування вміння, тобто рух від знання до вміння, від простого вміння до складного і т.д .;
· Використання типових документів, інструкцій, бланків тощо
· Використання останніх версій програмного забезпечення.
Кожен навчається заводить робочий зошит по практикуму, в якій окрім завдань-запитань повинно бути передбачено місце для відповідей учня і оцінки вчителя.
Основна мета робочого зошита з практикуму - постійне одержання знань, формування навичок самостійної роботи, вміння використовувати ці знання в різних ситуаціях при роботі на комп'ютері.
У процесі виконання практичних робіт навчаються розширюють і поглиблюють знання з досліджуваних тем, перевіряють їх достовірність, вчаться працювати з прикладним програмним забезпеченням і апаратними засобами комп'ютера.
Практичні роботи є сполучною ланкою між теорією і практикою, сприяють розвитку самостійності, ефективно сприяють формуванню спеціальних знань і умінь, чіткому уявленню про інформатиці як науці.
Систематичне проведення практичних робіт на уроках інформатики сприяють вирішенню важливих дидактичних завдань:
1.Практіческіе роботи дозволяють враховувати з одного боку специфічні особливості і здібності окремих учнів, їх рівень підготовки, з іншого боку, - виробляти вміння працювати на комп'ютері.
2.Практіческіе роботи сприяють формуванню технічного мислення учнів і підвищують їх загальноосвітню підготовку.
3.Проведение практичних робіт в учнів викликає великий інтерес дослідницького характеру.
Кожна практична повинна робота містити:
- Тему роботи;
- Мета;
- Практичну частину;
- Висновок про виконану роботу.
Практичні роботи можна умовно розділити на три групи:
1. Практичні роботи навчального характеру (обов'язкові для всіх учнів):
- Учні знайомляться з новими можливостями, досліджуваного додатки, діючи за алгоритмом. У роботі міститься необхідний теоретичний матеріал.
2. Практичні роботи тренувального характеру (для слабких учнів):
- Вони містять короткий алгоритм або підказку, які допомагають виконати завдання. Якщо завдання аналогічна вже розібраної, то підказки вона не містить.
3. Практичні роботи творчого характеру (обов'язкова тільки для сильних учнів):
- Виконуючи їх, учні грунтуються на знаннях, уміннях навичках, отриманих на попередніх заняттях для вирішення нових нестандартних завдань. Завдання різнорівневі і учні самі вибирають рівень на якому зупинитися. При цьому слабкі отримують можливість випробувати «ситуацію успіху», а сильні - швидше і глибше розвивати свої вміння та навички, реалізувати свій творчий потенціал.
Таким чином, структуру практичних робіт повинні входити наступні компоненти:
Вступна частина.
Учитель визначає тему занять, формує її мету, розробляє завдання, ставить перед учнями питання, вимагає їх дозволу, проводить відповідний інструктаж з виконання робіт, дає методичні вказівки.
Самостійна робота учнів.
Намічають шляхи вирішення поставлених завдань, вирішують їх допомогою необхідних дій
Підсумкова частина.
Учитель аналізує роботу учня, виявляє помилки і визначає причину їх виникнення.
Правила виконання практичних робіт
Перш ніж приступити до виконання завдання, треба прочитати рекомендації до виконання, ознайомитися з інструкцією, повторити теоретичний матеріал, що відноситься до теми роботи.
Закінчивши виконання роботи, здати практичну роботу вчителю.
Критерії оцінки:
1. Якщо завдання виконано правильно. Робота виконана акуратно - 10-12.
2. Якщо не виконано 1 завдання. Робота виконана аккуратно- 7-9.
3. Якщо виконані не всі завдання, неакуратно, технологічно неправильно - 4-6.
При проведенні практичних робіт можливе застосування фронтальної та диференціальної форми організації занять.
При фронтальній формі всі навчаються виконують одну роботу, інструктаж проводиться з усією групою одночасно.
При диференційованій формі організації занять учні діляться на групи, обсяг, і складність завдання можуть бути різними і заздалегідь визначаються вчителем.
При виконанні практичних робіт передбачено обов'язково вивчення та виконання вимог техніки безпеки, правил аварійної безпеки, основ гігієни праці.
Для виконання цих вимог розроблені інструкції з техніки безпеки при роботі з комп'ютером.
Для уроків інформатики при проведенні практичних робіт характерні:
· Чітка цілеспрямованість;
· Відповідність змісту навчання рівню сучасної науки і техніки, вміння ставити проблеми, вирішувати їх, перевіряти підсумки своєї роботи, доводити їх правильність;
· Науково обгрунтований відбір змісту навчального матеріалу, встановлення зв'язку з раніше вивченим матеріалом, визначення матеріалу оснащення уроку, найбільш ефективне поєднання прийомів і методів навчання.
Кількість завдань у практичній роботі визначається їх складністю. Завдання повинні відповідати назві і мети роботи і бути логічно пов'язаними між собою. Перед практичним завданням повинні бути поміщені методичні рекомендації щодо його виконання.
Методичні рекомендації з виконання завдання, пов'язаного з освоєнням пакета прикладних програм, повинні містити алгоритм (послідовність кроків) щодо виконання даного завдання. При цьому слід уникати надмірності у викладі, не описувати детально одне і те ж дію кілька разів. Після завдання, алгоритм виконання якого викладено повністю, можна дати аналогічне завдання, яке учень повинен виконати самостійно.
Враховуючи всі вимоги практичних занять необхідно так організаційно побудувати кожен урок, щоб зберегти працездатність учнів, дати їм міцні знання, вміння і навички.
Лабораторна робота.
Лабораторне заняття є основною формою роботи учнів в комп'ютерному класі. Нерідко відбувається швидкий розподіл фронтальної діяльності на індивідуальну або групову роботу навіть при загальному вхідному завданні. Вирішальну допомогу вчителю нададуть заздалегідь підготовлені інструкції до роботи.
До початку роботи учнів вчитель проводить контроль їх готовності. Тим, хто не готовий, не слід сідати за комп'ютер. Учень повинен спочатку розібратися з наступним завданням без комп'ютера, а потім переходити до його виконання.
Учні можуть працювати індивідуально або по дві людини за комп'ютером, залежно від складності роботи і від наявності комп'ютерів у кабінеті. При тривалій роботі вдвох можливий розподіл ролей "виконавець-координатор", що веде до різних результатів навчання. У міру зростання впевненості і компетентності учнів, їм слід переходити до індивідуальної роботи або міняти пари учнів.
При проведенні фронтальної лабораторної роботи учні за порівняно короткий проміжок часу (10-15 хв.) Працюють самостійно, але синхронно з програмним продуктом, виконуючи дії спрямовані або на його засвоєння, або на закріплення матеріалу, який був пояснений учителем. Роль вчителя - забезпечення синхронної діяльності учнів і надання негайної допомоги з ініціативи учнів.
При проведенні лабораторної роботи індивідуального характеру учні самостійно працюють з програмним продуктом, виконуючи індивідуальні завдання. Роль вчителя - забезпечення і контроль індивідуальної роботи учнів.
Індивідуальний практикум.
Індивідуальний практикум - вища форма роботи в порівнянні з фронтальними лабораторними роботами. Його характерні риси: різнотипність завдань за рівнем і складністю, більша самостійність, більша опора на підручники, довідковий матеріал, більш складні питання до вчителя.
В цілому ця форма заняття є перехідною до позаурочної форми роботи.
При проведенні уроку-практикуму учні виконують на комп'ютері більш об'ємне (складне) індивідуальне завдання, ніж при виконанні лабораторної роботи, в межах 1-2-х уроків. Робота вимагає синтезу знань і умінь з цілого розділу курсу. Учитель головним чином забезпечує індивідуальний контроль роботи учнів.
Методика організації та проведення уроку - практикуму з інформатики. При підготовці цього питання слід звернути увагу на висвітлення наступних положень:
- Урок практикум проводиться після вивчення великих розділів, тим, наприкінці півріччя або навчального року;
- На уроці-практикумі учні самостійно виконують, як правило, індивідуальні завдання практичного характеру;
- При проведенні уроку-практикуму реалізуються ідеї диференційованого навчання;
- Управління навчальною діяльністю під час уроку-практикуму здійснюється за допомогою інструкції, в якій описана послідовність дій учнів;
- На уроці-практикумі учнями можуть вирішуватися завдання творчого характеру;
- Структура уроку-практикуму відображає специфіку дій вчителя та учнів під час проведення практикуму.
Працювати без попереднього вивчення інструкції неефективно по відношенню до машинного часу і самопочуттю учнів.
Методичні рекомендації з організації та проведення практичних робіт на уроках інформатики.
При вивченні предмета «Інформатика» передбачається проведення нетривалих практичних робіт (20-25 хв), спрямованих на відпрацювання окремих технологічних прийомів, а також практикуму - інтегрованих практичних робіт (проектів), орієнтованих на отримання цілісного змістовного результату, осмисленого і цікавого для учнів. При виконанні робіт практикуму передбачається використання актуального змістовного матеріалу і завдань з інших предметних областей. Як правило, такі роботи розраховані на кілька навчальних годин. Частина практичної роботи (насамперед підготовчий етап, який не потребує використання засобів інформаційних та комунікаційних технологій) може бути включена в домашню роботу учнів, в проектну діяльність. Робота може бути розбита на частини і здійснюватися протягом декількох тижнів. Обсяг роботи може бути збільшений за рахунок використання шкільного компоненту та інтеграції з іншими предметами. Всього на виконання практичних робіт має бути відведено близько 70% всього навчального часу.
Слід мати на увазі, що допускається проведення практичних занять у комп'ютерному класі, обладнаному справною обчислювальною технікою за умови дотримання санітарно-гігієнічних та протипожежних норм.
З урахуванням даних про розподіл засвоєння інформації і кризах уваги учнів на уроці, рекомендується проводити пояснення в першій частині уроку, а на кінець уроку планувати діяльність, яка найбільш цікава для учнів і має для них більшу особистісне значення. Основна школа відповідає за формування навчальної самостійності, яка є ключовою педагогічної завданням підліткового етапу освіти і розглядається як уміння розширювати свої знання, вміння та здібності за власною ініціативою. Початкова школа будується на спільної навчальної діяльності класу, а не на індивідуальних діях дітей. Тому в 5 класі, при переході хлопців з початкової школи в основну, особливу увагу слід приділити організації самостійної роботи учнів. Дуже важливо, щоб кожен учень мав доступ до комп'ютера і намагався виконувати практичні роботи з опису самостійно, без сторонньої допомоги вчителя або товаришів. Як правило, учні 5 класу ще не мають досвіду роботи з досить формалізованими текстами: у початковій школі вони переважно читали короткі емоційно забарвлені художні тексти і описи.
Тому п'ятикласники не завжди здатні до уважного прочитання і сприйняття алгоритмічних приписів, а саме такими є опису послідовностей дій в роботах комп'ютерного практикуму. Щоб виконання завдань комп'ютерного практикуму йшло успішно, п'ятикласників слід підготувати до нового для них виду діяльності. Детально пояснивши, що кожне завдання виконується в заданій послідовності і в суворій відповідності з описом, тому потрібно дуже уважно читати кожне вказівку (кожен пункт), виконувати його, і тільки після цього переходити до наступного вказівкою (пункту). Потрібно щоб учень дуже чітко усвідомлював, що він робить і яка саме операція у нього не виходить. Дуже важливо, щоб вчитель не підказував готові рішення, f? виявивши справжню причину виниклого в учня труднощі, направляв його до правильного рішення. Учитель повинен прагнути піти від звичної ролі «оракула» або «джерела знань» і виконувати роль координатора, керуючого навчальним процесам.
Формування навичок самостійної роботи, розпочате в 5 класі, повинно бути продовжене 6 класі. Спрямованість на формування навичок самостійної роботи особливо виразно виявляється при організації комп'ютерного практикуму, який в 6-му класі все більш характеризується як індивідуально спрямований. Більшість робіт комп'ютерного практикуму складається із завдань декількох рівнів складності: школяр, залежно від попереднього рівня підготовки та здібностей, виконує завдання репродуктивного, продуктивного або творчого рівня. Перший рівень складності, що забезпечує репродуктивний рівень підготовки, містить невеликі підготовчі завдання, що знайомлять учнів з мінімальним набором необхідних технологічних прийомів щодо створення інформаційного об'єкта. Для кожного такого завдання пропонується докладна технологія його виконання, у багатьох випадках наводиться зразок того, що повинне вийти у результаті. Враховуючи, що багато школярів встигли познайомитися з інформаційними технологіями вже в початковій школі, вчитель може не пропонувати ці завдання найбільш підготовленим у сфері ІКТ учням, і навпаки, порекомендувати їх додаткову опрацювання в позаурочний час менш підготовленим хлопцям. У завданнях другого рівня складності, що забезпечує продуктивний рівень підготовки, учні вирішують завдання, аналогічні тим, що розглядалися на попередньому рівні, але для отримання необхідного результату вони самостійно вибудовують повну технологічний ланцюжок. Завдань продуктивного рівня, як правило, декілька. Передбачається, що на даному етапі учні будуть самостійно шукати необхідну для роботи інформацію, як у попередніх завданнях, так і в довідниках, наявних в кінці підручників. По можливості, ланцюжки цих завдань будуються так, щоб кожен наступний крок роботи спирався на результати попереднього кроку. Привчав учня до постійних «човниковим» рухам від проміжного результату до умов і до питання, що визначає мету дії, формуючи, тим самим, звичку витягувати уроки з власного досвіду, що і складає основу актуального у всі часи вміння вчитися. Завдання третього рівня складності носять творчий характер і орієнтовані на найбільш просунутих учнів. Такі завдання завжди формулюються в більш узагальненому вигляді, багато з них являють собою інформаційні міні-завдання. Виконання творчого завдання вимагає від учня значної самостійності при уточненні його умов, з пошуку необхідної інформації, за вибором технологічних засобів і прийомів його виконання. Такі завдання доцільно пропонувати школярам для самостійного виконання вдома, заохочуючи їх виконання додаткової оцінкою.
Проведена в 5-6 класах робота з формування навичок самостійної роботи дозволяє побачити в 7 класі свої перші плоди: учні здатні самостійно працювати з підручником, виконувати завдання в робочому зошиті, вибирати і виконувати посильні для себе завдання комп'ютерного практикуму.  <-------