Критичне оцінювання ресурсів інтернету

Програма 2 семінару

Тема: «Критичне оцінювання ресурсів та безпека 

інтернету»».

Час і місце: 15: 00-16: 30, 11.01.2017 р,

Запорізький колегіум "Елінт", комп. клас,

Адреса: м. Запоріжжя, вулиця Маршала Чуйкова, 29

 

Реєстрація учасників - 14:50 до 15:00

Матеріали семінару

Матеріали майстер-класу (авт. Лавренко С.)

 

1. Презентація "Перевірка сайту на надійність"

2. Формальні критерії крит. оцінювання веб-ресурсів

 

Формування безпечної роботи в мережі Інтернет

1. Советы детям в Интернете

2. Формування навичок безпечної поведінки дітей в мережі Інтернет

3. Гра з елементами квесту

 

Критичне оцінювання інтернет-ресурсів при вивченні природничих наук

Ніна Петрівна Дементієвська

В сучасній школі підручник і вчитель перестають бути виключними

джерелами наукових знань про природу і суспільство. Учні отримують багато

нової, різноманітної інформації з засобів масової інформації, телебачення,

інтернету.

 Державні освітні стандарти, програми предметів природничого циклу

передбачають формування критичного мислення і навичок його використання,

проте в державних документах не передбачений ні зміст такого навчання, ні

система діагностування відповідних навичок, їх оцінювання. Педагогічні

університети та інститути підвищення кваліфікації педагогічних працівників

України не мають спеціальних курсів з формування критичного мислення в

цілому і для критичного оцінювання ресурсів інтернету зокрема. В навчальних

програмах з природничих навчальних дисциплін не вказані теми, в яких

необхідно формувати в учнів такі вміння і навички, не відведений час для

розвитку в учнів критичного ставлення до даних, розміщених в інтернеті, не

розроблений інструментарій для перевірки статей і даних на їх достовірність.

Вчителі використовують онлайнові ресурси для навчального експерименту, які

розроблені і розміщені в інтернеті для реклами, часто містять помилки і

недостовірні дані. Дослідницька діяльність учнів, пов'язана з використанням

інтернету при підготовці навчальних наукових досліджень, зокрема, робіт Малої

академії наук та написання рефератів не підкріплюється необхідністю перевірки

сайтів на їх достовірність.

 Проблема ефективного використання інтернет-ресурсів постає особливо

гостро у сучасному світі з 2000 — х років у тісному зв'язку з розвитком інтернет-

технологій Веб 2.0, коли практично будь-хто може публікувати дані і їх

інтерпретацію в мережі.

В освітніх системах багатьох країн світу разом з розвитком інтернет-ресурсів

освітянами ведеться кропітка робота з формування критичного ставлення

користувачів до відомостей, опублікованих у всесвітній мережі. Наприклад, у

старших класах середньої школи Великобританії і на перших курсах

американських коледжів масово викладають спеціалізований предмет «Критичне

мислення» (Critical thinking).

Для формування навичок критичного оцінювання інтернет-ресурсів необхідні

такі умови: сприятливий психологічний клімат та навчальний простір;

вмотивованість вчителя; знання основних понять, технік, методики; вміння

ідентифікувати і оцінювати рівень розвитку критичного мислення у себе і своїх

вихованців.

 При оцінюванні веб-сайту пропонується дотримуватись такої стратегії -

навчитися вирізняти на сторінці формальні індикатори достовірності та

застосовувати навички критичного мислення.

І. Формальні критерії (індикатори) оцінювання сайтів - ті які можна просто

і легко виявити на сайті:

1. Надійність джерела та/або автора веб-документу. Сприяє довірі до сайту

наведення інформації про рівень кваліфікації автора, його заслуги з теми статті,

все, що вказує, що він може бути експертом в наведеному питанні.

2. Основні ознаки надійності URL-адреси веб-сайту. Користувачі мають

знати про певну комбінацію літер в кінці доменного імені, наприклад, .gov –

вказує на те, що це сайт державної установи; .edu – ознака освітніх установ,

університетів; .com – використовується для комерційних організацій, які створені

для отримання прибутку; .org – в основному, ознака неприбуткових організацій.

3. Наявність дати створення сайту, дат розміщення матеріалів та

оновлення сайту.

4. Наявність у статті слів узагальнюючого та оціночного характеру.

Слова узагальнюючого (всі, завжди, ніколи, ніхто, всім відомо, тощо) та

оціночного (хороші, погані, найкращі, здорові, шкідливі, тощо) характеру не

притаманні мові науковців, їх висновкам, навіть в популярних статтях.

5. Граматичні та орфографічні помилки на сайті, явні помилки в

інформації. 

ІІ. Мисленнєві операції при аналізі сайтів (критичне мислення, навички

мислення високого рівня, мета когнітивні знання - знання про закономірності

мислення людей та про власне мислення) включають:

1. З’ясування причин, через які автор сайту публікує свою інформацію.

2. Виявлення перекрученої логіки; порушень логіки, аргументації.

3. Виявлення фактів та їх інтерпретації.

4. З’ясування неявних або прихованих мотивів розміщення інформації в

інтернеті.

5. Виявлення статей з «прихованою пропагандою», рекламою.

Починати формувати в учнів відповідні навички потрібно з того моменту, як

тільки вони самі починають подорожувати мережею інтернет. Такі навички

важливо формувати поетапно, відповідно до віку учнів та можливостей класу. Це

завдання не тільки і не стільки вчителів інформатики, а викладачів всіх без

виключення предметів, особливо вчителів природничо-математичного циклу,

оскільки такі навички відносяться до загальнонавчальних, необхідних для

кожного сучасного учня, кожної сучасної людини, де б вона не працювала.

Бібліографія

1. Технології розвитку критичного мислення / Кроуфорд А., Cаул В., Метью С.,

Макінстер Д. ; наук.ред., передм., О.І.Пометун. – К.: вид-во «Плеяди», 2006. –

220с.

2. Вукіна Н.В., Дементієвська Н. П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому

навчати. Науково-методичний посібник/За наук.ред. О.І.Пометун – Харків. 2007.-

190с.

3. Дементієвська Н.П. Телекомунікаційні проекти як один із напрямів

формування критичного мислення //Збірка конспектів уроків за методиками

розвитку критичного мислення та наукових статей з проблем сучасної освіти.

Частина ІІ./ Харківський державний педуніверситет ім.. Г.С. Сковороди.-

Харків:ХДПУб2002 106с. (стор.51-56)

 Питання для самоконтролю:

Якщо Вам необхідно провести відбір Інтернет-ресурсів для навчальних цілей, якими критеріями Ви будете керуватися?

Чим відрізняються критерії для оцінки Інтернет-ресурсу викладача і учня?

 Розробка авторських навчальних Інтернет-ресурсів викликає у вчителів і викладачів особливу складність.

Вчителі самі повинні здійснювати оцінку та відбір Інтернет-ресурсів для навчальних цілей.

Існують такі критерії оцінки Інтернет ресурсів.

Критерії оцінки Інтернет-ресурсів

 Мережа Інтернет - це неосяжний джерело ресурсів. Однак фактична інформація, представлена на багатьох Інтернет сайтах, не завжди перевірена, якісна і, як наслідок, надійна. У мережі Інтернет можна знайти масу матеріалу, в якому присутні граматичні, помилки, фактичні неточності, спотворення інформації і т.д. Це пояснюється тим, що більшість творців сайтів переслідують свої цілі. Робота з ресурсами подібної якості вимагатиме від учнів розвитку спеціальних умінь, включаючи вміння спостерігати, розпізнавати і критично аналізувати надану інформацію. Проблема відбору Інтернет-ресурсів досить гостро постає при обговоренні соціально гострих тем. Дуже часто в мережі Інтернет навчаються знаходять матеріал, який представляє лише позицію однієї зі сторін обговорюваного соціального питання. В результаті у них можуть скластися хибні думки і стереотипи. Більш того, в деяких випадках при пошуку певних фактичних відомостей можна зустріти і матеріал екстремістського характеру.

Отримавши доступ до Інтернет-ресурсів, учні потребують оволодінні вміннями правильно і ефективно проводити відбір і користуватися матеріалами всесвітньої павутини. На даний момент не існує єдиних критеріїв, яким повинен відповідати матеріал, перш ніж він буде розміщений у всесвітній мережі Інтернет. Саме тому надзвичайно важливо оцінювати отриману інформацію і джерела.

У зв'язку з цим, особливої актуальності, поряд з розвитком комунікативної компетенції у всьому різноманітті її компонентів, набуває розвиток інформаційної компетенції учнів і викладачів. Інформаційна компетенція включає володіння новими інформаційними технологіями, розуміння діапазону їх застосування, а також критичне ставлення до інформації, що поширюється.

Критерії оцінки Інтернет-ресурсів для вчителів.

1. Складність матеріалу

Чи містяться в обраному Інтернет- ресурсі інформація, які можуть викликати труднощі в розуміння її в учнів?

2. Джерело інформації

Хто автор сайту? Приватна особа? Організація? Чи довіряєте Ви цьому джерелу? Яким інтересам служить інформація, розміщена на сайті?

3. Надійність інформації

На чому ґрунтуються висновки або основні аргументи автора сайту? Чи містяться на сайті посилання на інші джерела? Які? Надійні вони?

4. Актуальність інформації

Коли була розміщена інформація на сайті? Чи є вона сучасної або застарілою?

5. Спрямованість інформації

Чи є розміщена на сайті інформація необхідної для конкретної групи учнів (вік, рівень когнітивного розвитку)? Чи сприяє даний матеріал розвитку особистості учня?

6. Об'єктивність інформації

Чи об'єктивні чи матеріали сайту? Чи відражають вони позицію однієї зі сторін або сприяють формуванню цілісного плюралістичного погляду на реальність?

 

У мережі Інтернет можна зустріти матеріал, створений і університетським професором і дитиною. Тому при відборі Інтернет-ресурсів для навчальних цілей необхідно оцінювати, наскільки вони будуть відповідати загальнокультурному рівню конкретної групи учнів. Рекомендується, щоб матеріал був трошки вище рівня учнів у мовному та змістовному плані. Це створить умови для їх навчання і розвитку.

При відборі Інтернет-ресурсів важливо також реально усвідомлювати, чиї інтереси представляє обраний матеріал. Тому при розробці навчальних Інтернет-ресурсів необхідно показати учням плюралізм думок, різні погляди на одне і те ж подія / явище і пояснити, чому кожне з них аргументовано. Саме такий різно-полярний матеріал створює унікальні умови для розвитку критичного мислення учнів, без якого неможливо спілкування в сучасному світі.

7. Актуальність і новизна інформації

Важливим критерієм при відборі матеріалу є його актуальність або ступінь новизни. Вчителю необхідно, перш за все, самому розуміти, наскільки викладається інформація відражає сучасний стан справ. У ресурсів мережі Інтернет значні переваги перед паперовими носіями, так як учні отримують можливість ознайомитися з найостаннішими сучасними даними і думками експертів.

 При відборі Інтернет-ресурсів для навчальних цілей вчителям необхідно відбирати такий навчальний матеріал, який би сприяв вихованню особистості дитини, виробленню активної життєвої позиції, патріотизму, любові до батьківщини і ближнього. Розвиток умінь учнів критично оцінювати Інтернет-ресурси.

У процесі навчання з використанням навчальних Інтернет- матеріалів необхідно сприяти розвитку інформаційної компетенції у учнів. Після закінчення школи протягом усього життя вони будуть використовувати ресурси мережі Інтернет для реалізації своїх пізнавальних інтересів і потреб.

Розвиток інформаційної компетенції і умінь критичного мислення необхідно для успішної взаємодії в сучасному неосяжному інформаційному просторі, тобто навчити працювати з Інтернет-ресурсами, вміти правильно проводити пошук, класифікацію та аналіз інформації, а також оцінювати її новизну і інформаційну цінність.

Одним з методів розвитку умінь учнів критично оцінювати Інтернет-ресурси є аналіз конкретних сайтів на основі спеціально розроблених критеріїв.

 

Бажано розробити спеціальний перелік питань, на які пропонується відповісти учням при вивченні Інтернет-сайтів. У процесі регулярного використання цього або подібного переліку у них сформуються навички критичної оцінки Інтернет-ресурсів.

При розробці критеріїв оцінки Інтернет ресурсів можна зупинитися на трьох важливих аспектах:

(А) зміст сайту,

(Б) джерела інформації і даних,

(С) структура сайту.

Для зручності в застосуванні цих критеріїв в процесі навчання можна сформулювати їх у вигляді питань

Критерії оцінки Інтернет-ресурсів для учнів.

1. Зміст сайту

Для кого призначений даний сайт?

Яка мета Інтернет-сторінки?

Яку інформацію вона містить?

Наскільки повна і достовірна інформація на сайті?

Яка цінність даного джерела в порівнянні з іншими джерелами по даній темі?

 Які інші джерела (друковані та електронні) доступні по даній темі?

Коли був створений сайт або документ?

Наскільки повно інформація на сайті висвітлює обговорюване питання?

Який критерій відбору посилань на інші Інтернет-ресурси, представлені на сайті?

Чи дозволяє інформація сайтів, на які виводять посилання, створити цілісне враження по досліджуваному питанню?

Яка додаткова інформація міститься в Інтернет-ресурсах - посиланнях на даному сайті?

 Чи є доступ до мультимедійних ресурсів?

Наскільки доступна за манерою викладу інформація, розміщена на цьому сайті?

У чому цінність інформації даного сайту?

2. Джерело і дані

Хто є автором даного сайту?

Наскільки авторитетні розробник або групи розробників даного сайту?

Наскільки розробники володіють інформацією з даної проблеми?

Хто є спонсором даного сайту (якщо такі є)?

Як це могло відбитися на змісті сайту?

 Коли сайт був розроблений?

Коли сайт був опублікований?

Коли виконувалося останнє оновлення сайту?

Наскільки свіжими є посилання?

Наскільки надійні посилання?

Чи є не працюючи посилання?

Чи є контактна інформація для зв'язку з розробником сайту?

 3. Структура сайту

Як виглядає графічний дизайн сайту?

 Наскільки іконки висловлюють зміст?

Чи відповідає написання тексту правилам?

Чи присутній творчий елемент в створенні сайту?

Наскільки цей сайт використовуємо?

Чи є прямі посилання на пошукові системи?

 

Чи не перенасичений чи сайт мультимедійними ресурсами?

 

Досить-таки важливим критерієм відбору навчальних Інтернет-ресурсів є орієнтація на певних користувачів мережі Інтернет, яких хвилює мета і зміст того чи іншого Інтернет-ресурсу.

Також слід упевнитися в надійності і доступності інформації, порівнявши її з інформацією пропонованої іншими посиланнями на цю тему.

Не слід випускати з уваги і такий критерій, як повнота висвітлення питання з певної темі.

Підтримка мультимедійних ресурсів тільки вітається учнями, тому що вони виконують ілюстративну функцію, розбавляючи фактичну текстову інформацію. Проблеми авторства і спонсорства сайту також можуть зіграти важливу роль у відборі Інтернет-ресурсів, тому що, знаючи про можливий статус розробника (будь це професор або учень початкової школи), можна буде судити про якість пропонованої інформації. Свіжа і перевірена інформація завжди буде привертати увагу. Багато учнів посилаються на відвідуваність джерела, тобто чим більше відвідуваність сайту, тим надійніше вони вважають той чи інший сайт.

Посилання на пошукові системи також вітаються, тому що полегшують пошук потрібної інформації, тим самим допомагаючи заощадити час.

Навіть графічний дизайн є не останнім аспектом відбору навчальних Інтернет-ресурсів, тому що зовнішній вигляд сайту може багато в чому вплинути на вибір джерела: вдале поєднання кольорів, чіткі і інформативні іконки, гідні ілюстративні матеріали.

 Однак важливо, щоб веб-сайт не був перевантажений мультимедійними даними, що може ускладнити сприйняття інформації. Крім того, не містив помилки і неточності в змісті. Важливо буде звернути увагу учнів на можливість наявності помилок, і на цих прикладах розвивати вміння адекватно сприймати подібну інформацію.

Використання даного переліку при оцінці Інтернет-ресурсів дозволить звернути увагу учнів на наступне:

• джерело інформації,
• повноту і достовірність інформації,
• новизну матеріалу,
• інформаційну цінність,
• альтернативні джерела (в тому числі і друковані),
• мультимедійні можливості,
• дизайн сайту,
• відвідуваність та інше.

 

 

Все це допоможе учням оцінити якість знайденої інформації і відібрати надійні ресурси для освіти та самоосвіти. Використання цього або подібного переліку критеріїв оцінки Інтернет-ресурсів в навчанні дозволить учням сформувати навички роботи з Інтернет-ресурсами